Продюсер Київського міжнародного фестивалю реклами Максим Лазебник упевнений, що подаватися на фестивалі потрібно: «Навіть якщо робота не переможе, завжди можна буде сказати, що це не ви недоумки, а журі, або фортуна». «МедіаБізнес» поцікавився у своїх читачів, чим керуються медіа-агенції, приймаючи рішення подавати чи не подавати роботи на фестивалі? Публікуємо перші коментарі, які надійшли до редакції. Опитування триває.

Олександра Михайлова,
директор з маркетингу ЗАТ «Сегодня Мультимедиа»
- Гадаю, що медіа-агенції якраз і керуються бажанням «розправити плечі» працівників та «прикусити губи» конкурентів. Безумовно, агенція, що не має ані нагород, ані подяк від клієнтів, ані успішних брендів в обслуговуванні, не викликає потрібної довіри для безумовного укладання угоди. Крім цього, ніхто не скасовував момент доступу до «банку ідей» у зв'язку з участю у фестивалях. Такі речі для креативників - як повітря. І перше, і друге, і третє необхідні для успішного функціонування бізнесу рекламних агенцій.
А клієнти набагато прагматичніші, в Україні переважно працюють у ринках, котрі зростають, і великою мірою їх цікавить, як рекламний ролик продає, а не його перемога на фестивалях. На мій погляд, бізнес у країні вже виростає з коротких штанців, коли рекламний ролик був предметом гордості власника і приводом для його розмови з друзями. Лише деякі з клієнтів (як правило, ті, що не мають змоги досить уваги приділяти питанням просування своїх товарів/послуг) обирають «найкращі» агенції. Пам'ятаючи, що в даному разі рейтинг часто базується на показникові освоєних бюджетів, момент перемоги на фестивалях залишається дещо в тіні.
Отже, фестивалі справді потрібні, але більшою мірою для агенцій, для підтримання ними тонусу, ніж для їхніх клієнтів.

Тетяна Нестеренко
- Знаю, що в декого просто немає часу. Фестивалем потрібно займатися, а не дуже великі агенції часто завантажені замовленнями.

Смоляр Сергій,
директор DOORS Consulting
- Переважно, схоже, подають ті, хто шукає. Іншими словами, молодь. А ті, хто вже знайшов, воліють не навантажувати себе зайвою роботою. Іншими словами, їм це вже не треба. І так клієнти з'їдять. Тим більше, що досить часто клієнт диктує власні, часом геть не професійні, вимоги до креативу.
Тому сенсу в таких конкурсах і фестивалях для великих агенцій практично немає. ІМХО.

Андрій Забіяка,
креативний директор SAATCHI & SAATCHI
- Наше агентство двічі ставало найкращим агентством фестивалю. І щороку ми ставимо перед собою таку задачу. Перемоги на КМФР - подія мультифункціональна. Це і рейтинг агентства, і гарантоване запрошення на участь у тендерах замовників, й інструмент мотивації працівників, і яскравий привід посвяткувати, і диплом, яким можна приховати огріхи штукатурників у мітінґрумі. А ще - це дуже красива сторінка у креденшіалі агентства.
Мені хочеться додати ще й особистих вражень. На КМФР я вперше потрапив 2002 року. Тоді я працював дизайнером у рекламному відділі однієї фірми і вважав рекламу тимчасовим, доволі вбогим родом занять. На Фестивалі я побачив геть іншу рекламу. Заздрість - погане почуття, але за два роки я вийшов на сцену у складі агентства Дарсі. І сьогодні я є тим, ким є, саме через КМФР. Дякую, підсобили.

Олександр Горлов,
засновник агентства TABASCO
- Для креативного агентства, що працює на ринках України та країн колишнього Радянського Союзу, участь у КМФР просто обов'язкова: я глибоко переконаний, що це найбільш професійний фестиваль на теренах СНД. Відсутність призових «тарілок» від вестивалю в агентства може свідчити лише про те, що агентство - не найсильніший гравець на цих ринках. Перемоги на КМФР - це своєрідний «знак якості» для агентства.