Російський сайт Newstube.ru запустився лише у червні, а вже у серпні на нього заходили близько 20 тис. чоловік на день. Секрет успіху простий. За домовленістю з дев'ятьма телеканалами портал оперативно вивішує до Мережі сюжети з випусків новин, пише smoney.ru. У більш розвинутому за Росію світі мережевий сурогат телебачення пішов набагато далі. Там з'являються канали, котрі «живуть» винятково в Інтернеті. Дослідження компанії IMMI показують, що до 20% усіх переглядів серіалів і телешоу у США сьогодні відбуваються в Інтернет у режимі он-лайн, а 27% британців дивляться телебачення за допомогою відео на запит і аналогічних Інтернет-послуг, які транслюють ТБ у записі. Наступна стадія – об'єднання двох найпопулярніших медіа. Yahoo! та Intel домовилися створити платформу, котра об'єднає телебачення з Інтернет, а Sony і Roku вже зробили це.

В Україні вся ця інформація сприймається як уривки з фентезі. У нас майже півроку існує IP-телебачення, набагато довше - web-ТБ. Інтернетом в Україні, за різними оцінками, користуються 18-25% населення, і ця цифра весь час зростає; очевидно, що розвиток Інтернет-телебачення у різних його формах – питання часу. І грошей. «МедіаБізнес» з'ясовував, які напрями альтернативного поширення ТБ найбільш перспективні, чи забере Інтернет-ТБ аудиторію і рекламодавців у класичного телебачення та що потрібно провайдерам, аби ширше запустити нові послуги.
 
Запит прийнято

Найбільш перспективний канал поширення телебачення – VoD (video-on-demand, відео на запит). В Україні поки цю послугу ніхто не надає. Єдина компанія, котра впровадила подібний сервіс, – «Воля». Наприкінці 2007 р. оператор запропонував абонентам послугу кабельного nVoD (near video-on-demand). Вона дозволяє обрати один з двох пропонованих провайдером фільмів і подивитися його у зручний час на своєму телевізорі. Вартість «кіносеансу» - 10 грн. Репертуар змінюється щотижня. «Зараз запущено два зали: ‘Домашній кінозал’ і ‘Домашній кінохіт’. Ми плануємо відкрити ще кілька залів, один з яких буде дитячий», - каже керівник відділу зі зв'язків з громадськістю «Волі» Аліна Сігда. За її словами, щомісяця надходить кілька сотень замовлень на фільм і кількість бажаючих зростає приблизно на 40% за місяць. «Воля» планує запустити послугу також й у своїх регіональних мережах. Зараз для цього прораховуються технічні можливості та закуповується потрібна техніка. Крім того, компанія розглядає можливість запустити «повноцінний» VоD, PPV (pay-per-view).

Директор дослідницької компанії «Міжнародна маркетингова група Україна» (ММГУ) Дмитро Роденкопевен, що перспективи розвитку VoD величезні. Ринок широкосмугового доступу стрімко зростає – кількість підключень збільшується приблизно на 250% за рік, що дає велику технічну платформу для системи VoD. «На сьогодні про послугу VoD знають 40% киян і 44% мешканців регіонів, котрі активно користуються Інтернет. Водночас, за даними 2007 р., лише три українські оператори готуються запустити або вже запустили систему VoD. Це свідчить про великі перспективи та низьку насиченість ринку. Комерційної успішності за збереження таких тенденцій, що є зараз, ринок зможе досягти 2012 р.», - каже п. Роденко. За його словами, упродовж 2007 – 2010 рр. варто очікувати на вихід ще кількох операторів, які мають значні абонентські бази й технічні можливості для підключення. Уже зараз загальна кількість користувачів широкосмугового доступу становить близько 300 тис. чоловік, які використовують його для скачування фільмів, відеокліпів, завантажування музики, що є доброю основою для VoD. Для масовості послуги має бути проникнення широкосмугового доступу на рівні понад 50% усіх Інтернет-підключень.

За даними ММГУ, у країнах Європи ситуація на ринках ADSL VoD та кабельного VoD суттєво відрізняється від української. Якщо ADSL VoD досі не може показати віддачу від інвестицій у більшості країн (окрім країн Скандинавського півострова), то кабельний VoD може стати рентабельним за результатами 2007 р. (які поки не відомі) і принести приблизно EUR184 млн. своїм інвесторам. Мінімальний термін окупності кабельного VoD у європейських країнах - 3 роки.

IPTV: ширше смугу

Технологія IPTV, так само як і VoD, потребує високої швидкості передання даних. Крім того, потрібні якісний телевізор та спеціальний тюнер. Тому не дивно, що в Україні цю послугу надає поки лише один оператор - «Комстар». Щомісячна платня за пакет «Базовий», до якого входять 54 телеканали, становить 132 грн. До цієї суми включено оренду (25 грн/міс) спеціальної IPTV-приставки, що потрібна для користування послугою. Великою кількістю абонентів IPTV «Комстар» поки не може похвалитися. «Враховуючи, що цю послугу було запущено порівняно нещодавно, підбивати підсумки поки зарано, але динаміка перших підключень показує, що попит на цей сервіс надалі буде зростати», - каже менеджер зі зв'язків з громадськістю «Комстар ОТС» Дмитро Кольчугін. Зараз послуга доступна лише в Одесі, однак наприкінці поточного – на початку наступного року оператор обіцяє розпочати комерційне надання IPTV і в Києві. За три роки «Комстар» розраховує обслуговувати декілька тисяч користувачів.

«Ґолден Телеком Україна» також збирається запустити послугу IPTV. «Ми плануємо запуск послуги до кінця року. Зараз домовляємося з каналами та формуємо пакети», - каже директор зі зв'язків з громадськістю «Ґолден Телеком Україна» Наталя Стражник.

Причина повільного розвитку послуги - незрілість українського ринку передання даних. «Для функціонування IPTV потрібні високошвидкісні канали зв'язку в абонентів - від 3-4 Мбіт/сек). В Україні кількість абонентів, підключених до таких каналів зв'язку, невелика. Абонплата за використанняканалів зв'язку досить висока . В окремих випадках провайдеру подібної послуги потрібно побудувати власну IP мережу. Це потребує значних капіталовкладень», - пояснює заступник директора департаменту розвитку мережі та філій телеканалу СТБ Дмитро Пастушенко.

Керівник департаменту промоушен каналу ICTV Ганна Іллєнкорозповіла «МедіаБізнесу», що жодних фінансових відносин між каналами та IPTV-операторами немає. «Канал зацікавлений у тому, аби його сигнал могли приймати якомога більше домогосподарств в Україні. Тому ми надаємо право трансляції безкоштовно. При цьому оператори за умовами угоди зобов'язуються не змінювати сигнал каналу – тобто вони не можуть вирізати рекламу, накладати на картинку біжучі рядки і таке інше», - каже п. Іллєнко. Рекламних надходжень IPTV теж нікому принести не може. Користування Інтернет поки не вимірюється «піплметрами», тому не вплине на рейтинги каналів, за які платять рекламодавці. Провайдери не мають права змінювати щось у відеоряді, тому врізати «свій» ролик не можуть. Виходить, що єдина ланка, на якій хтось може заробляти в IPTV, - це провайдери, що отримують абонплату.

Телевізор у «вікні»

В українському Інтернет уже досить сайтів-агрегаторів, які напряму транслюють більшу частину українських, а також деякі зарубіжні канали. Крім того, майже всі ТБ-канали навчилися викладати на своїх сайтах записи найбільш рейтингових програм, а «24», СТБ і деякі інші телеканали транслюються у прямому ефірі.

Витрати на підтримання web-ТБ порівняно невеликі. Як розповів генеральний директор каналу «24» Роман Андрейко, щомісячні витрати на трансляцію телеефіру в Інтернет становитимуть близько $3 тис. «До цієї вартості входять оренда сервера і зарплати фахівців, які обслуговують сервіс», - каже п. Андрейко.

За словами бренд-менеджера відеопорталу play.ukr.net Дарини Павловської, сайти, які транслюють web-ТБ, безкоштовно отримують від каналів уже адаптовані для показу у Мережі програми. «Телеканали зацікавлені у цьому. З нашою допомогою вони значно розширюють свою аудиторію. Їхні відеоновини потрапляють на стрічку новин «Укрнета», де їх щоденно дивиться величезна кількість відвідувачів порталу», - каже п. Павловська.

За словами Дарини Павловської, сайти тут заробляють традиційно - на банерній рекламі. У власне Інтернет-відео телереклами немає. Однак портали навчилися заробляти на телевізійному відео іншими способами. На популярному «Інтернет-зібранні» телеканалів - www.intv-inter.net– перед стартом запису вже транслюється реклама. Наприклад, 26 серпня це був такий собі ролик якоїсь клініки естетичної медицини.

Директор рекламної мережі Go2Net Артем Кіхтенковважає, що зараз сайти, які транслюють ТБ, практично нічого не заробляють. «У мене на таких сайтах узагалі розміщення не було. Це нові сайти, важко сказати, скільки вони заробляють, але може припустити, що їм правильніше було би продавати не банерну рекламу, а відеорекламу перед сюжетом ролика, як це робить i.ua у розділі ‘відео’», - каже п. Кіхтенко. На його погляд, сайти-агрегатори мають перспективу, хоча й у не дуже близькому майбутньому. 
 
Провайдери поки єдині, хто напевно непогано заробляє на web-ТБ. Перегляд програми на моніторі комп'ютера коштує користувачам 1-2 гігабайти трафіку за пару годин. Ураховуючи, що у більшості провайдерів середня вартість 1 гігабайту становить 7 грн, задоволення стає надто дорогим.

І VoD, й IPTV, і web-ТБ потребують високої швидкості передання даних. За даними дослідницької компанії iKS-Consulting,у першому кварталі 2008 року рівень проникнення широкосмугового доступу в Інтернет в Україні становив 5% від загальної кількості домогосподарств – понад 1 млн абонентів, з яких 860 тис приватних. 5% - порівняно невелика цифра. У найбільш розвинутих країнах цей показник сягає 60%. Однак в Україні широкосмуговий Інтернет розвивається швидко, і він може зростати навіть динамічніше, якщо з'явиться провайдер, який запропонує високошвидкісне безлімітне підключення до Інтернет за доступною ціною. Поки що найближчий до цього «Ґолден Телеком», який за 200 грн надає безлімітний пакет на швидкості до 100 мбіт/сек.