Сентябрь 25, 2018
МедиаБизнес
Пользователь
Пароль
 
ТВПрессаРадиоНаружкаКиноDigitalAmbient
НОВОСТИ
Июнь 14, 2016

Радіостанції звернулись до парламентарів ухвалити закон про 35% квоти

Поделиться: Facebook Twitter LiveJournal
Версия для печати

Працівники радіостанцій розповсюдили заяву, адресовану депутатам Верховної Ради України. Як повідомляє прес-служба «Радіокомітету», заяву підписали понад 200 працівників радіостанцій холдингів «Тавр медіа», УМХ та BRG. 
 
Наводимо текст листа без змін:
 
"Ми, працівники українських радіостанцій, закликаємо народних депутатів продемонструвати здатність парламенту бути майданчиком національного консенсусу та прийняти закон про квоти, який стане шляхом для розвитку, а не засобом знищення українського радіо. 
 
Вважаємо за необхідне наголосити на тому, що українські радіостанції та більш як чотири тисячі їх працівників, завжди працювали та працюватимуть на розвиток національної культури, частиною якої, без сумніву, є національне радіо. В наших ефірах дебютували співаки та музиканти, якими зараз пишається вся Україна. Ми кожен день відкриваємо українцям нові творчі імена. Наші слухачі в середньому проводять з нами більше чотирьох годин на день, що, на наше переконання, є визнанням якості та потрібності нашої роботи. Ми усвідомлюємо виключну важливість розвитку національної культури, адже інвестуємо в це свої зусилля роками. Саме тому ми вітаємо ініціативи із запровадження продуманих, ефективних та збалансованих засобів стимулювання української музики на рівні закону, серед яких, без сумніву, може бути і розумне квотування радіоефіру.
 
35% квоти – це понад 6 годин української музики українських виконавців, ніхто не збирається «крутити» її вночі, ми сподіваємось та бажаємо, аби були створені умови, за яких радіостанції зможуть транслювати україномовний контент в прайм тайм, зберігаючи при цьому свій формат та програмну концепцію. 
Змушені висловити своє розчарування тим фактом, що обговорення запровадження квот замість бути професійною дискусією, яка об’єднує, перетворилося на огидну гонитву образ, навішування ярликів та розподіл на «своїх та чужих». Ми категорично не сприймаємо та відкидаємо образливі звинувачення в не патріотичності, чи, тим більше, в потуранні країні-агресору. Такі закиди, особливо, коли вони лунають від так званих громадських рухів, персональний склад, джерела фінансування та порядок управління яких є абсолютно не прозорими, є, на нашу думку, або виконанням політичного замовлення або намаганням розпалити міжнаціональні конфлікти та послабити Україну з середини. Особливо образливим є постійне маніпулювання інформацією та погрози артистам, народним депутатам, керівникам радіостанцій. 
 
Створення неадекватного ажіотажу навколо законодавчого процесу, призвело до того, що Верховна рада не змогла належно розібратись у питанні та не ухвалила в першому читанні законодавство про квоти. 
Ми переконані, що повернення проекту на доопрацювання в комітет зі свободи слова дає нам останній унікальних шанс запровадити законодавство, яке одночасно зможе підтримати українську музику та залишить шляхи для розвитку національного радіо. Саме такий підхід дозволить відновити нормальний діалог та віднайти якщо не консенсус, то хоча б компроміс між усіма зацікавленими сторонами.  
Тому ми закликаємо авторів обох проектів сісти за стіл переговорів, запросити до діалогу музикантів і представників радіостанцій та спільно створити текст проекту, який буде прийнятним для всіх. 
 
Ми просимо народних депутатів обов'язково врахувати фактори, які є особливо важливим для нормального функціонування радіогалузі. 
1. Радіо – це не просто програвач, радіо – це інтерактивне медіа. Нам важливе спілкування з нашими слухачами. Станції створюють багато тематичних передач: хіт паради музики європейських країн, альманахи творчості визнаних музикантів, дайджести та історії створення музики для кінофільмів-номінантів на відомі премії, тематичні передачі, присвячені музичній історії, «живі» трансляції концертів. Далеко не завжди можна в таку передачу інтегрувати україномовну музику. Відмова від таких передач неможлива, оскільки саме вони створюють обличчя станції. 
2. Розвиток технологій вимагає від радіо різноманіття. Україна активно переходить на цифрове телебачення. Вже обговорюється можливість впровадження цифрового радіо. Це дозволить мати не 100, а 1000 ефірних радіо. Для того, щоб використати цей ресурс та залишитись конкурентними, станції повинні будуть займати більш вузькі та таргетовані ніші. Для цього потрібні умови, які дадуть змогу створити і станцію класичної чи джазової музики, і станцію кантрі. В іншому випадку радіо швидко програє інтернету, в якому кожен може створювати плей-лист на свій смак. 
Саме тому потрібне спеціальне регулювання, яке б залишало можливість для існування нішевих станцій Ми просимо Національну раду України з питань телебачення невідкладно долучитися до процесу підготовки закону та виступити експертом в питанні його потенційного впливу на радіоіндустрію та можливості застосування його норм на практиці".
 
 Скани підписів додаються та доступні за посиланням









Rambler's Top100 Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter