Апрель 24, 2018
МедиаБизнес
Пользователь
Пароль
 
ТВПрессаРадиоНаружкаКиноDigitalAmbient
НОВОСТИ
Главная  /  Рубрики
Март 16, 2018

На Docudays покажуть віднайдену хроніку 1918-1928 років

Поделиться: Facebook Twitter LiveJournal
Версия для печати

30 березня на завершення найбільшого в Україні фестивалю документального кіно DocudaysUA Довженко-Центр представить сенсаційну кінознахідку – монтажний фільм «Документи епохи» (1928), що об’єднав в одному творі унікальні кадри Києва, Одеси початку XX століття та кінохроніку історії України від Першої світової війни до кінця 1920-х років.

Стрічку, створену в стилістиці розробленої Есфір Шуб конструктивістської системи «монтажу фактів», в останній рік свого перебування в Києві створив опальний український режисер Леонід Могилевський, більше знаний як Леонід Моґі, чільний представник французького авангардного кіно 1930-х та натхненник Квентіна Тарантіно.

До цього часу вважалося, що фільми Моґі радянського періоду втрачені. Те, що один із них, створений на базі Всеукраїнскього фото кіноуправління (ВУФКУ), після 80 років забуття віднайдено в Центральному державному кінофотофоноархіві ім. Г.С.Пшеничного та атрибутовано ЛеонідуМоґі, без перебільшень можна вважати кіноподією національного масштабу.Дивовижна пригода також - спробувати відновити українську біографію Леоніда Моґі.
 
Леонід Могилевський (Моґі) (1899-1976) – режисер, кінематографіст та письменник, один із піонерів української кінохроніки. Разом із Довженком ініціював створення першої кінотеки українських фільмів. 
Наприкінці 1920-х років емігрував до Франції, а під час Другої світової війни - до США, після знову повернувся до Європи – знімав у Франції й Італії. Після виїзду з СРСР зняв близько 20 картин.
Фільми Леоніда Моґі  «Париж уночі» (1943) та «Аравійська операція» (1944) Квентін Тарантіно згадує серед стрічок, які надихали його на створення «Безславних виродків» (2009). Ці картини він ставить в один ряд із роботами Жана Ренуара, Фріца Ланґa. 

«Документи епохи» – найбільш відомий монтажний фільм ВУФКУ, створений на основі 40 000 метрів хроніки 1917-1922 рр. В основу фільму Леонід Могилевський поклав буцімто ідеологічно застарілий архівний матеріал (“кавалки позитиву” і дореволюційний “мотлох”), що зберігся в архівах кіностудій ВУФКУ (Всеукраїнського фото кіноуправління), або був викуплений у інших кіно-організацій та приватних осіб. 

Попри те, що хроніка в фільмі пропущена крізь сито ідеологізованих інтертитрів, які десь коригують, десь фальсифікують історичні події, «Документи епохи» лишаються безпрецедентним та надзвичайно цінним візуальним свідченням найбільш драматичних сторінок української історії ХХ ст.

Найцікавіше в «Документах епохи» – показ рідкісних кадрів за участі діячів української революції. Вокзалом Києва незадовго до свого вбивства крокує командувач німецьких військ Герман фон Ейхгорн, гетьман Павло Скоропадський накриває щедрий стіл для своїх союзників, Володимир Винниченко та Симон Петлюра мерзнуть на січневому морозі біля Софіївського Собору, загони Міхаїла Муравйова проходять Києвом, Християн Раковський вітає солдат Червоної армії в Харкові, з трибуни виступає нарком освіти та патрон українізації 1920-х Микола Скрипник та багато інших кінодокументів.

Прем’єру проекту присвячено 100-річчю проголошення незалежності УНР, на противагу приватизованій і фальсифікованій російською історіографією темі революції. 










Rambler's Top100 Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter