В кінці 2006 року хочеться згадати про багато речей, але думаю сюди написати тільки про одне: про роботу Верховної Ради, яка зачіпає телебачення і рекламу. Але оскільки це перший рік роботи ВР нового скликання, звичайно, хочеться порівняти нову ВР із попередньою.

Перше, що змінилось у роботі ВРУ в 2006 році, - депутати нового скликання якісь нудні стали (чи ще не набралися манії величі). Законопроекти парламентарів тепер набагато серйозніші: нема таких чудових перлів, як, наприклад, заборона реклами у вихідні чи заборона реклами прокладок. А чого був вартий сам закон «Про захист суспільної моралі», прийнятий попередньою ВР! Так і хочеться запитати у гарної дівчини в короткій спідниці, чи отримала вона ліцензію на розповсюдження сексуальної продукції.
У попередній ВР обговорювався й інший цікавий законопроект, який зобов’язував телекомпанії перекладати українською мовою виступи українських високих посадовців. Звучить це приблизно так: народний депутат виступає з трибуни і каже: «Надо принять этот законопроект, чтоб телеканалы переводили мой выступ на украинский, поскольку я ещё не успел его выучить».
Думаю, з часом і ця ВР запропонує нам подібні законопроекти, бо колективний розум здатний переварити будь-який здоровий глузд.
Позитивом 2006 року і особливістю нової ВР є малий досвід депутатської діяльності й відсутність (поки що) у депутатів усвідомлення того, що вони професійно розбираються в усіх сферах. Тому нова ВР звертається до недержавних професійних об’єднань за порадами. Чи принаймні робить вигляд, що їй важливо знати, що про це думають ті, хто ці закони повинен виконувати.
Від попередньої ВР залишилась біда, якою страждали ВР всіх скликань: це відсутність адекватного відображення думок і бажань депутата на папері (в законопроекті). Хоча, як казав один римлянин, «хто ясно думає, той ясно говорить».
Не розумію, чому так. Якщо мені, наприклад, складно передати те, що хочеться, я прошу будь-кого поряд подивитись мою писанину, щоб з’ясувати, чи зрозуміло я написав. У депутатів, незважаючи на величезні апарати професіоналів, немає часу до них звертатися, чи не довіряють? От і виходить, що закон, який назрів у голові у депутата, на папері виглядає інакше. Наприклад, законопроект про заборону реклами алкоголю і тютюну розроблявся з метою поступової заборони реклами, а на папері чомусь вийшло так, що реклама алкоголю дозволяється на телебаченні протягом доби без обмежень. Певно, слід зобов’язати депутатів перед тим, як вносити зміни до закону, переказувати весь його зміст.
Ще одна риса, яка залишилась депутатам цього скликання, - намагання вирішити всі проблеми одною зміною. В результаті замість того, щоб вирішити проблему невдалого формулюванні податкових пільг (потрібно ж думати!), виявилося, що набагато ж легше їх просто скасувати.
Закон - як комп’ютерна програма: один придумує, що в ньому повинно бути, а інший прописує його так, щоб він працював. Інакше система буде виконувати «неприпустиму помилку».
Тому бажаю народним депутатам у 2007 році не ставати професіоналами-універсалами, а звернути увагу на своїх помічників-юристів і побільше відпочивати - ми не пропадемо.
Нам усім бажаю пильного ока і ясних думок.
З Новим Роком!