З 1 лютого радіостанції зобов’язані включати в ефір з 7 до 23 години не менше 50% музичних творів українських авторів і виконавців. Така квота викликає незадоволення радіостанцій, формат яких передбачає жанри музики, які практично нерозвинені в Україні. Учасники ринку наполягають на необхідності внесення змін до статті Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо квотування.

Готовність – 20%
Українська квота є однією з найвищих квот національного продукту в Європі, однак певним радіостанціям вже сьогодні вдається її дотримуватися. «Ми готові до квоти 50%, - каже генеральний директор радіостанції «Наше радіо» Богдан Болховецький. - У нас такий формат, що ми граємо мінімум половину української музики».
Проте більшість радіостанцій, - стверджують учасники ринки, - сьогодні не готові наповнити ефір вітчизняною музикою на 50%. «На сьогоднішній день компанії готові забезпечити ефір національним продуктом на 20-25%, хоча, звичайно, є формати для яких це легше ніж для інших, - вважає виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Катерина М’ясникова. - Але, наприклад, для джазових і рокових форматів важко набрати навіть таку кількість пісень, щоб вона задовольнила їх цільову аудиторію, Якщо спонукати і заохочувати пільгами українських виконавців і рекордингові компанії, то на дану норму закону можна вийти через 5-6 років». «Реально зараз можна говорити про квоту 20% і більше”, - погоджуэться з нею голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко.
На думку директора групи компаній «Радіо-група» («Русское радио», «Хіт FM» и Kiss FM) Ігора Чернишова, беззбиткова квота для радіостанцій - 20%, а на 50% квоту індустрія буде готова перейти не раніше, ніж за 5-6 років. А керівники окремих радіостанцій зазначають, що для деяких форматів навіть 20% - це багато. «Ринок готовий на 10-20%, -  вважає Соня Геляс, директор радіостанції MusicРадіо, яка знаходиться в управлінні групи компаній «Український Медіа Холдинг». - Існують формати, які не можуть дозволити собі такої розкоші як 50% національного продукту, оскільки в Україні немає відповідного жанру музики». «Якщо у радіостанції, наприклад, джазовий формат - вона ніколи не буде готова до такої квоти», - впевнений Богдан Болховецький.
Складнощами формату нині найбільше переймається ТРК «Нова хвиля», якій належать радіостанції «Шансон», «Ренесанс» та «Шарманка». «Радіо „Ренесанс” на сьогоднішній день абсолютно неготове до такої квоти, - каже генеральний директор «Нової хвилі» Анатолій Євтухов. - Теоретично можливо набрати якісь відсотки, але практично - не реально. На „Шансоні” та „Шарманці” квота виконується, але станцію слухати неможливо».

Пропозиції сторін
Зі слів Катерини М’ясникової, єдиним виходом із даної ситуації є внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення». «Всі погоджуються, що до квоти 50% потрібно прагнути, але слід надати ринку час на цей перехід, - каже вона. – Можливо, варто диференціювати квоту за форматами або розтягнути її введення у часі».
При парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформації вже створено робочу групу, яка займається формулюванням нової редакції Закону. На сьогоднішній день внесення змін і поправок до Закону обговорюється, але їх точного формулювання ще немає. «Правки ще не пройшли Комітет зі свободи слова, тому вони на розгляд парламенту ще не виносяться”, - зауважила перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко. З її слів, до Закону необхідно внести суттэві зміни. «В Законі немає точного визначення, що таке вітчизняний телерадіопродукт, - каже пані Бондаренко. - Багато контролюючих структур, а перш за все Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, чомусь вважають, що вітчизняний продукт – це продукт обов’язково українською мовою».
Обговорюється у робочій групі й питання диференціації квот за форматами радіостанцій. «Однак чим більше ми ускладнюємо процес адміністрування цим законом, тим слабкіше ми зможемо контролювати ситуацію в країні, - впевнена Олена Бондаренко. - Така диференціація за форматами може привести до того, що з’являться додаткові правові прогалини, які дозволять контролюючим органам займатися не зовсім красивими речами».
В свою чергу Нацрада має намір подати на розгляд робочої групи власні пропозиції. «Оскільки радіостанції не готові до такої квоти, Нацрада буде подавати свої пропозиції щодо внесення змін до Закону, - сказав Віталій Шевченко. На думка члена Нацради Віктора Понеділка, учасники ринку дещо однобоко трактують норму Закону щодо 50-відсоткової квоти. «Вона передбачає 50% авторів і виконавців, а не пісень українською мовою, - вважає він. – Можливо, не слід так жорстко квотувати час с 7 до 23 години, і стимулювати наших авторів і виконавців».
«Вийти із ситуації дуже просто: не заставляти споживача їсти те, що йому не подобається, а інвестувати в створення товарів, - каже Ігор Чернишов. - Але ніхто ні копійки не бажає вкласти в індустрію по виготовленню продукції і розкрути українських артистів». На його думку, невнесення змін до призведе до руйнування ринку радіо, як це вже відбулося у Білорусії, в якій діє 75-відсоткова квота дорівнює. З ним погоджується Анатолій Євтухов. «В випадку, якщо закон не буде змінено, у радіостанцій або відберуть ліцензії, або їх ніхто не буде слухати, - каже він. – Вірніше, слухати-то будуть, але це матиме смішний вигляд і відобразиться на аудиторії. Раніше ми жили без квот. Кому і для чого це зараз стало потрібно – не зрозуміло».