Май 25, 2017

Тандем кіно і літератури, - дискусія в рамках «Книжкового Арсеналу»

Поделиться: Facebook Twitter LiveJournal

20 травня в рамках VIІ міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» пройшла  панельна дискусія «Сучасні екранізації української літератури: що спільного у фільммейкерів та письменників?», спікерами якої були письменниця Софія Андрухович, режисер Ярослав Лодигін, PR і маркетинг директор Film.ua Group Поліна Толмачова, письменник і сценарист Андрій Кокотюха, PR-менеджер видавництва «Клуб сімейного дозвілля» Іван Лопатченко, продюсер Selena Films Нана Суханова та креативний продюсер Film.ua Group Олеся Лук’яненко. 
 
Як відомо, останнім часом спостергається своєрідний “бум” літературних екранізацій. Вже вийшли на екрани або вийдуть найближчим часом «Століття Якова», «Червоний», «Сторожова Застава», “Чорний ворон”. Триває робота над фільмами «Фелікс Австрія», «Ворошиловград», «НепрОсті», «Лемберг», «Аеропорт», «Захар Беркут», «Мавка. Лісова Пісня» та іншими. 
 
«На сьогодні національний кінематограф і література діють у схожих обставинах – ці два види мистецтва тривалий час відчували брак уваги та підтримки з боку глядачів та читачів. Настав час виправляти цю ситуацію й об’єднати зусилля заради створення нових історій, розповсюдження нових ідей, відкриття нових імен для України та світу», – розповіли організатори.  
liter.jpg
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кіношний герой
Поліна Толмачова навела дані останніх досліджень: громадян України дедалі більше цікавить власна історія, українцям як ніколи потрібен національний герой, який вміє змінювати обставини і рухатися вперед, долаючи будь-які перешкоди. 
«Існують сотні історій і можливостей екранізації біографії відомих для українців історичних особистостей. Ви кажете, нам потрібно створити, знайти свого героя, а я впевнена, що передусім українцям потрібно полюбити самих себе», – зазначила вона Софія Андрухович. На її думку, екранізація роману Юрія Винниченка «Сонячна машина» могла б перетворитися на цікаве стилізоване фентезі.
Андрій Кокотюха зізнався, що вже за тиждень після заборони в Україні російського кіно в нього було 9 пропозицій щодо роботи, і все стосувалось саме екранізації творів українських авторів: лише дві з них були на сучасну тематику, решта – історичні твори. Тож те, що українців наразі цікавить саме власна історія, є безсумнівним фактом.
Ярослав Лодигін зазначив, що мабуть кожен з присутніх знає декілька героїчних історій як минулого так і сьогодення, тож режисерам варто зважати на них. 
“Головним в кіно лишається історія. Режисеру, обираючи книгу, дуже важливо зрозуміти, як це буде виглядати на екрані. Чи буде там багато красивих пейзажів, цікавих інтер'єрів та головне – героїв! Кіно – це історія про цікавого героя, з яким відбувається трансформація”, - розказала Поліна Толмачова і нагадала про вихід на екрани восени екранізації книги Володимира Рутковського «Сторожова застава». 
Також вона звернула увагу, що важливою складовою успіху є бюджет. Занадто широка фантазія автора звужує для його творів можливість потрапити на великий екран. А от такі книги як «Ворошиловград» – дуже зручні для екранізації.
 
 
Чи повинна бути книга для екранізації бестселлером? 
Якщо історія набула популярності серед читачів, вона однозначно є більш привабливою, але існують нюанси. “Єдиний бестселер на сьогодні — це «Чорний ворон» Василя Шкляра, який був проданий накладом 300 тис, решта дуже далекі від таких цифр”, - нагадав Андрій Кокотюха. “Справжній бестселер  е нагадав, що донині в Україні був лише один бестселер – «Чорний ворон» Василя Шкляра, який був проданий накладом 300 тис. Крім цього, Олеся Лук’яненко зазначила: щодо бестселеру у глядачів формуються занадто високі очікування, які необхідно виправдовувати, тож екранізувати його важче, ніж звичайну книгу”.
А от щодо юридичного аспекту, усі спікери підтвердили, що права на екранізацію залишаються у автора, з яким вже домовляються безпосередньо студії і продюсери. Прикладів, коли права були у видавництва, не знайшли.
 
 
Чи сприяє продажам книги її екранізація?
Іван Лопатченко розповів, що після телеверсії, книга «Століття Якова» вийшла додатковим накладом: за 3 місяці продали 20 тис, тоді як за 6 попередніх років — близько 30 тис. Буває і навпаки — після виходу на екрани фільму “Гніздо горлиці”, який не мав літературного попередника, була написана та видана книга за його мотивами.
 
liter2.jpg
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Літературний твір і сценарій: спільне і відмінності
Стосунки письменника і сценариста складається по-різному. Софія Андрухович, чию книгу “Фелікс Австрія” якраз зараз екранізують, повністю довіряє творцям фільму і готова, що якісь моменти вони будуть розглядати по-своєму.
«Коли я адаптую твори колег, як правило, старших, то за умовами контракту не маю права показувати їм те, що пишу. Зазвичай автори вважають, що їх книгу знищили... І десь у підсвідомості мене завжди гризе черв'ячок, що вони все одно образяться. А якщо розуміти одразу, що тебе так чи інакше проклянуть, працювати буде легше. І, звичайно, автори, які ніколи не працювали в кіно, кожне своє слово вважають сакральним”, - поділився Андрій Кокотюха, який як сценарист переробляє чужі твори для екрану.  “Знаю, що Володимиру Лису моє прочитання «Століття Якова» не сподобалося, він неодноразово про це говорив публічно. А за сценою, кажуть, зізнавався, що йому все подобається – особливо після того, як виросли тиражі. Що буде з «Чорним вороном», ще незрозуміло”, - продовжив Кокотюха.
Письменник також поділився своїм досвідом роботи над “Червоним”, який знімається по його одноіменній книзі. “Я сам запропонував для екранізації в першу чергу третю частину, тому що трішки знаю бюджет і виробництво. Там з локацій – всього два об'єкти. Але потрібно було робити абсолютно нову історію на основі цієї третьої частини роману – у фільмі від нього лишилося буквально три епізоди, решта написане заново. А матеріал, який не увійшов до фільму, буде представлено в телеверсії. Мені як автору надто простіше під час монтажу відмовитися від тих сцен, які не ввійдуть у великий фільм, ніж режисерові. Режисер дуже болісно це сприймає», – висловився письменник і сценарист.
Ярослав Лодигін розповів, що сценарій за романом Сергія Жадана «Ворошиловград» писався і переписувався дуже довго. Зрештою до роботи над ним запросили Наталю Ворожбит, якій попередні драфти навіть не показували. Він також згадав пораду від Олександра Роднянського: “Перше, що ти мусиш зробити, – забути про свою любов до тексту. Перестати думати про нього як про улюблену книгу і дивитися як на матеріал”.  За словами Лодигіна, фільм буде дуже близький до твору Жадана, але не треба сподіватися побачите все, що прочитали в книзі. Хоча б з огляду на обсяг книги.
А от Кокотюха підкреслив, що сьогодні український автор, починаючи написання книги, має бути заточений на екранізацію, працювати під неї. Сьогодні кіно і література повинні працювати в тандемі.

Тэги: Олеся Лукьяненко, андрей кокотюха, кино

Схожие темы:
В Болгарії пройдуть дні українського кіно
Як телепродакшнам заробляти на ресторанах і що прогледів Кабмін
Оголошено програму Зимового Кіноринку-2017
Оголошено програму фестивалю «Нове британське кіно»
Кіноакадемія просить Гройсмана збільшити фінансування українського кіно
Кіноспільнота звернулась до уряду
Депутати проголосували за податкову підтримку кінематографії
У Києві пройде фестиваль «Історія.UA. Без брому та нафталіну»
В Україні розпочинаються Дні польського кіно
Future Lab 2017: украинское кино существует